Рафтери стали й учасниками пригод, які не тільки додали колориту до водного екстріму та відповідних хвилюючих вражень, а й збагатили туристів необхідним досвідом на майбутнє. Випадок, коли на одному з катамаранів необачно, зате, на жаль, “благополучно” було потоплене весло під час паралельної телезйомки, коли на другий день плавання всі буквально підсмажились на сонці від засмаги, коли рафтери ледь не потрапили під обстріл військових, які біля Тиси на Хустщині влаштували стрільби, коли одного з учасників мало не вкусив уж на воді тощо, - це ті миттєвості, які уроком наголошували: в будь-якій подорожі, попри розважальний настрій, потрібно бути уважним і зосередженим, враховувати всі деталі (у нашому випадку від врахування скотчу й мотузок до переліку продуктів харчування й наявності змінного одягу та взуття).
Що ще до цього можна додати? Мабуть слова киянок пані Вікторії і пані Марії. Коли я поцікавився, які в них враження від сплаву, то жінки буквально на одному диханні відповіли:
· Хочеться пливти далі!!!

PP.S. При підготовці цього матеріалу було використано інфомацію з сайту www.dkz.info.
Володимир Тарасюк